РОЗПРОДАЖ ДОМАШНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ!
Правдива українська історія.
Знакове букіністичне літературно-художнє
багато ілюстроване видання історичної тематики.
Автор: Борис Загорулько.
ЧОРНОГОРА.
Історичний роман у 2 книгах.
Книга 1 і 2 ( повний комплект!).
Художник обкладинки та ілюстрацій: Софія Караффа-Корбут.
Львів, 1980 - 1984 рр.
Видавництво: Каменяр.
Друкарня: Львівська книжкова фабрика АТЛАС.
1-е видання історичної дилогії ЧОРНОГОРА ( 1969-1976)
з неперевершеними кольоровими ілюстраціями
Софії Караффи-Корбут!
Формат томів: 20,5 х 15 х 2,3 см
Обсяг:
Книга 1: 392 сторінки + ілюстрований фронтиспис
+ V аркушів двосторонніх кольорових ілюстрацій.
Книга 2: 368 сторінок + ілюстрований фронтиспис
+V аркушів двосторонніх кольорових ілюстрацій.
Загальний обсяг:
760 сторінок + XI аркушів двосторонніх кольорових ілюстрацій.
Мова: українська.
Вага комплекту без упаковки: 0,97 кг.
Тип паперу: якісний друкарський папір №1.
Оправа: Тверда видавнича високохудожня палітурка ( картонаж під плівкою ,ілюстрований графічними роботами С.Караффи-Корбут) + видавничий тканий корінець з шрифтовим тисненням позолотою та коричневою фарбою по тканині імені автора книги та назви його історичного роману.
СТАН : дуже добрий. Комплект повний, без втрат.
Книга без печаток діючих державних бібліотек і без дарчих написів!
Даний примірник з книгозбірні історичної літератури та ілюстрованих видань львівського книгознавця, книголюба і колекціонера графіки та антикваріату Каньді Андрія, що підтверджується гербовим екслібрисом із зображенням фамільного герба: королівської лілії в обрамленні корони. Цей художній екслібрис в середовищі букіністів-професіоналів та книголюбів-любителів має колекційну цінність, бо вже давно став символом знаку якості антикварних та букіністичних видань не лише в Україні, а й у багатьох зарубіжних країнах.
Перед Вами - перше і єдине львівське видання 1980-1984 років історичного роману – дилогії «ЧОРНОГОРА» (1969-1976) українського письменника Бориса Терентійовича ЗАГОРУЛЬКА (06. 10. 1927, м. Артемівськ, нині Донецька обл. – 14. 04. 1985, м. Дрогобич Львівської обл.) . Даний історичний роман «ЧОРНОГОРА» являє собою велике за обсягом і високохудожнє за стилем епічне полотно, присвячене повстанню гуцульських опришків в середині XVIII ст. під проводом Івана Бойчука –героїчного продовжувача справи Олекси Довбуша. Перша книга була написана автором в Дрогобичі, Ірпіні і Криворівні в період з 1969 по 1972 роки, а друга книга творилась у Дрогобичі, Криворівні та Ялті з 1972 по 1976 рік. Сюжет твору динамічний, напружений.
Родзинкою даного видання є високомистецькі графічні роботи в кольорі легендарної української художниці Софії Петрівни Караффи-Корбут ( 1924 – 1996).
Борис ЗАГОРУЛЬКО у 1968 році закінчив Львівський університет. Від 1951 року працював на журналістській роботі, зокрема від 1965 року – власний кореспондент газети «Вільна Україна» (Львів). Член СПУ ( з 1969 року), автор повістей «Анничка» (журнал «Вітчизна», 1965, № 9; екранізований у 1968 році режисером Б. Івченком на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка), «Вогняна Саламандра» (1968), роману «Первоцвіт» (1970), збірки оповідань і новел «На життєвій бистрині» (1977; усі – Львів). Головна тема творчості – минуле і сучасне Прикарпаття й Верховини. Роман «На семи вітрах» (Київ, 1987) – про відповідальність митця.
* * *
Софія Петрівна Караффа-Корбут (Софія-Романа-Роксоляна) (23 серпня 1924, Львів - 29 листопада 1996) — знаменита українська художниця-графік. Проілюструвала близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників (кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні !).
Її батько, Петро Караффа-Корбут, білорус за національністю, належав до давнього шляхетського роду. Його далекий предок, Павло Караффа з роду венеційських князів, у XIV столітті перейшов до Польщі на службу до короля Владислава Ягайла, а нащадки Павла оселились у Білорусі. Сам Петро Караффа-Корбут народився 1887 року і невдовзі, як це було заведено, був зарахований до дворянства рішенням Мінських дворянських зборів, затвердженим потім указом російського Сенату. 1910 року білоруський шляхтич емігрував за кордон, а його родину в Білорусі згодом репресувала радянська влада, націоналізувавши маєтки.
З боку діда Петра Берези краєзнавці виводять родовід із козацьких поселенців, що нібито оселилися в селі Куткір (нині Буський район на Львівщині) після ліквідації Запорізької Січі. В усякому разі, в сільських метричних книгах згадки про Берез є з кінця ХVIII століття.