Вершини українського книговидання.
Антикварне знакове літературно-художнє
багато ілюстроване видання.
Автор: Тарас Шевченко.
КОБЗАР.
Кольорові та тонові ілюстрації
Софії Караффи-Корбут.
Оформлення художника В.І. Юрчишина.
Київ, 1967 р.
Видавництво: "ДНІПРО".
Друкарня: Харківська книжкова фабрика .
1-е видання з неперевершеними ілюстраціями
Софії Караффи-Корбут ,
відтвореними в техніці лінотипії!
Лінотипісти: О.Казакевич, Л.Масюкова.
Верстальник: В.Кулінич.
Збільшений формат: 22,1 х 17,6 х 3,9 см.
Обсяг: 576 сторінок.
Мова: українська.
Вага без упаковки: 1,22 кг.
Тип паперу: цупкий «тіфдручний» папір.
Оправа: Тверда видавнича високохудожня палітурка ( картонаж, обтягнутий тканиною кольору слонової кості) + високохудожній видавничий корінець з тисненням візерунків червоно-чорними тонами та назви книги та імені її геніального автора.
СТАН : дуже добрий. Текст «КОБЗАРЯ» без втрат! Незначне малопомітне забруднення обкладинки.
Книга без печаток діючих державних бібліотек!
Даний примірник з книгозбірні україністики, шевченкіани та ілюстрованих видань львівського книгознавця, книголюба і колекціонера антикваріату Каньді Андрія, що підтверджується гербовим екслібрисом із зображенням фамільного герба: королівської лілії в обрамленні корони. Цей художній екслібрис в середовищі букіністів-професіоналів та книголюбів-любителів має колекційну цінність і вже давно став символом знаку якості антикварних та букіністичних видань.
Перед Вами - київське високомистецьке видання 1967 р. духовного Євангелія українського народу - «КОБЗАРЯ» Тараса Шевченка.
«Родзинкою» даного видання є високохудожні графічні роботи легендарної української художниці Софії Петрівни Караффи-Корбут ( 1924 – 1996), відтворені в техніці лінотипії .
Історія видання цього ошатного «КОБЗАРЯ» така: в 60-х роках київське видавництво «Дніпро» запропонувало С. Караффі-Корбут проілюструвати «Кобзар» Т. Шевченка. Художниця підготувала понад 50 робіт, більшість з яких були створені спеціально для цього видання, але вміщені були далеко не всі. І все ж ошатно виданий у 1967 році «Кобзар» із 34 кольоровими і чорно-білими ілюстраціями став свідченням високого творчого злету майстрині, визначною мистецькою подією того часу. Видання було високо оцінене мистецькою критикою і громадськістю, а на Міжнародній книжковій виставці 1968 року у Канаді відзначено першою премією.
Софія Петрівна Караффа-Корбут (Софія-Романа-Роксоляна) (23 серпня 1924, Львів — 29 листопада 1996) — знаменита українська художниця-графік. Проілюструвала близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників (кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні !).
Її батько, Петро Караффа-Корбут, білорус за національністю, належав до давнього шляхетського роду. Його далекий предок, Павло Караффа з роду венеційських князів, у XIV столітті перейшов до Польщі на службу до короля Владислава Ягайла, а нащадки Павла оселились у Білорусі. Сам Петро Караффа-Корбут народився 1887 року і невдовзі, як це було заведено, був зарахований до дворянства рішенням Мінських дворянських зборів, затвердженим потім указом російського Сенату. 1910 року білоруський шляхтич емігрував за кордон, а його родину в Білорусі згодом репресувала радянська влада, націоналізувавши маєтки.
З боку діда Петра Берези краєзнавці виводять родовід із козацьких поселенців, що нібито оселилися в селі Куткір (нині Буський район на Львівщині) після ліквідації Запорізької Січі. В усякому разі, в сільських метричних книгах згадки про Берез є з кінця ХVIII століття.
Мати, Марія Береза, через родину своєї матері (Анни з Кучинських) була споріднена зі Свєнціцькими (Іларіон Свєнціцький був її двоюрідним братом). Можливо, саме він познайомив батьків Софії Караффи-Корбут.
Мати Софії, Марія Петрівна Береза, як і її старші сестри Михайлина та Євгенія, закінчила вчительську семінарію, але не змогла знайти місця в школі і виїхала до Франції. За версією Марії Іларіонівни Свєнціцької, дівчина спершу листувалася з Петром Караффою-Корбутом, а потім поїхала до нього. Містечко Сен-Кантен, де мешкало молоде подружжя, відоме ткацькими фабриками: на одній із них працював бюровим урядовцем(як згодом писала Марія Петрівна) її чоловік.
Важко сказати, чому Марія повернулась у Галичину, порвавши всі стосунки з чоловіком, а він емігрував до США...
Софія Караффа-Корбут народилася у Львові й була охрещена у львівській церкві Петра і Павла. Її хрещеним батьком став земляк її матері — відомий видавець Іван Тиктор, а хрещеною мамою — соратниця Івана Франка Стефанія Мазур(мати Кирила Мазура, згодом відомого художника, який жив у Франції).
У 1953 р. закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де вчилася у Івана Гуторова, Вітольда Манастирського.